Григорій Порфирович Кочур – український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. У 1995 р. письменник отримав (посмертно) Національну премію України імені Тараса Шевченка за книжку перекладів «Друге відлуння».
Народився Григорій Кочур 17 листопада 1908 р. в селі Феськівка Чернігівської області. Після закінчення Київського інституту народної освіти (1936) викладав зарубіжну літературу в Тираспольському педагогічному інституті, згодом очолював кафедру літератури Вінницького педагогічного інтитуту. Під час гітлерівської окупації України мешкав у Полтаві. Після визволення міста у 1943 р. був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі» й засуджений разом з дружиною на 10 років таборів (1943-1953). Після реабілітації (1962) подружжя Кочурів повернулося в Україну й оселилося в місті Ірпінь під Києвом.
Під час другої хвилі репресій серед української інтелігенції 1973 р. Кочура виключили зі Спілки письменників і практично позбавили можливості публікуватися. Тільки у 1988 р. його відновили в СПУ. Григорій Кочур яскравий представник шістдесятництва, класик українського художнього перекладу. Він здійснив переклади поетичних творів з 25 літератур світу.
Помер Григорій Порфирович Кочур 15 грудня 1994 року.