У межах Національного тижня безбар’єрності в Міністерство культури України відбулася «Година безбар’єрності».
Учасники події обговорили принципи безбар’єрної комунікації, роль простої мови у державному управлінні та значення коректної термінології для формування культури поваги й рівності.
«Безбар’єрність — це про наші щоденні рішення, слова та дії. Дуже важливо пам’ятати, що слова можуть як підтримати людину, так і створити для неї бар’єр. Коректна і уважна мова — це насамперед про гідність, повагу та здатність бачити в кожній людині особистість», — зазначив заступник Міністра культури України Євген Лавро.
Начальниця відділу політики безбар’єрності Мінкульту Lesya Khemrayeva представила результати внутрішнього опитування працівників міністерства, у якому взяли участь 53 співробітники.
Результати засвідчили високий рівень обізнаності команди щодо принципів безбар’єрності. Водночас опитування показало, що окремі терміни потребують додаткового уточнення та практичного закріплення.
Під час обговорення учасники дійшли висновку, що державна комунікація має бути не лише точною, а й зрозумілою для різних аудиторій. Розвиток простої мови, коректної термінології та принципів безбар’єрності є важливою частиною роботи Міністерства культури України.
Захід відбувся в межах реалізації пріоритетного проєкту Мінкульту «Інформація без бар’єрів», спрямованого на розвиток інклюзивного інформаційного середовища та доступної комунікації.
Нагадаємо, що з ініціативи першої леді України Олена Зеленська «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.
Чергове засідання розмовного клубу української мови «СловоТворення», що відбулося 3 червня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, було присвячене темі «Родинні звичаї українців». Учасники зустрічі здійснили захопливу подорож у світ народних традицій, які з покоління в покоління формували українську родину та зміцнювали родинні зв’язки.
Під час засідання обговорювали звичаї та обряди, пов’язані з найважливішими етапами людського життя: народженням дитини, її вихованням, створенням сім’ї та спільною працею в родині. Особливу увагу приділили ролі родини у збереженні моральних цінностей, передаванні життєвого досвіду та вихованні поваги до старших.
Учасники також ознайомилися з новими словами та висловами, які сьогодні належать до історизмів, але свого часу були невід’ємною частиною повсякденного життя українців. Таке мовне дослідження допомогло краще зрозуміти побут і традиції наших предків. З особливим зацікавленням пригадували терміни для позначення родинних зв'язків, відновлювали у пам’яті багатство української родинної термінології, дізнавалися про значення окремих слів та особливості їхнього вживання.
Такі зустрічі в атмосфері щирого спілкування не лише сприяють вдосконаленню мовних навичок, а й допомагають глибше усвідомити багатство народних традицій та значення родини в житті українців.
Запрошуємо всіх охочих вивчати українську мову, відкривати нові сторінки історії, літератури та культури приєднуватися до наших зустрічей!
10 червня будемо говорити про забуті страви з «Енеїди» І. Котляревського.
Читати далі: Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
2 червня 1996 року, Україна офіційно завершила процес ядерного роззброєння та втратила статус ядерної держави, успадкований після розпаду СРСР.
Відмова від третього у світі за потужністю ядерного арсеналу стала одним із найвизначальніших і найдоленосніших рішень в історії незалежної України, що суттєво вплинуло на її подальший розвиток та місце у світовій політиці.
За даними експертів, після здобуття незалежності Україна успадкувала один із найбільших ядерних арсеналів у світі. На її території перебувало близько 1900 стратегічних ядерних боєголовок і від 2 650 до 4 200 тактичних ядерних боєзарядів. Крім того, Україна мала 176 міжконтинентальних ракетних комплексів - 130 ракет типу SS-19 (УР-100Н) та 46 RT-23 (SS-24), а також близько 44 стратегічних бомбардувальників.
Попри розміщення ядерного арсеналу на території України, контроль над більшістю боєголовок і систем запуску залишався в руках централізованого радянського, а згодом російського командування. Україна успадкувала саму зброю та необхідний персонал для її обслуговування, однак не мала доступу до механізмів її застосування. Саме цей фактор став одним із ключових під час переговорів щодо виведення ядерної зброї з української території.
16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року. У результаті цих домовленостей було закріплено, що Україна відмовляється від ядерної спадщини СРСР і бере курс на повну ліквідацію ядерного арсеналу, використовуючи атомну енергію виключно в мирних цілях. Натомість провідні ядерні держави мали надати Україні гарантії безпеки та запевнити у відсутності загроз суверенітету чи територіальній цілісності.
Під час Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Міністерство культури України представило перші інсайти дослідження інструментів залучення читачів книжок в Україні
Експерти книжкового ринку, дослідники та представники культурного сектору обговорили найефективніші способи популяризації читання та формування читацької звички.
Метою дослідження стало вивчення того, скільки і чому українці читають або не читають, а також пошук практичних інструментів для залучення нових аудиторій.
У події взяла участь Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Tetyana Berezhna
«Читання — це інвестиція в людський капітал, бо через книжки ми формуємо критичне мислення, уяву, культуру діалогу та власну систему смислів. Розвиток читання є одним із пріоритетів державної культурної політики», — зазначила Тетяна Бережна.
Головний висновок дослідження — ключовою перепоною для читання є не вартість книжок, а відсутність читацької звички та середовища, у якому книжка є природною частиною повсякденного життя.
Також до заходу долучилася заступниця Міністра культури України Bohdana Laiuk
«Люди, які регулярно читають довгі тексти та художню літературу, краще розуміють причинно-наслідкові зв’язки, більш критично сприймають інформацію та є менш вразливими до пропаганди», — сказала Богдана Лаюк.
Серед найефективніших інструментів залучення нових читачів дослідники назвали книжкові фестивалі, літературні події та регіональні культурні заходи.
Нагадаємо, Мінкульт ініціював дослідження читання в Україні, щоб визначити, які з інструментів промоції найбільш ефективні. Його результати стануть опорою і для впровадження державної політики розвитку читання, і для всіх учасників сфери.
Читати далі: Представило перші інсайти дослідження інструментів залучення читачів книжок в Україні
Друзі!
Пропонуємо вашій увазі відеоролик про роботу Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Дізнайтесь, які важливі події і заходи відбулися у бібліотеці протягом місяця.
Залишайтеся завжди на інформаційній хвилі разом з нами!
#бібліотекапрацює #щоробитьбібліотека #цікавознати #якпрацюєбібліотека
Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням Сергія Свистунова «Основи менеджменту» (Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2026). Автор книги – кандидат філософських наук, доцент кафедри менеджменту і економіки спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.
У навчальному посібнику розкрито сутність менеджменту та ключові принципи планування, організації й управління діяльністю в умовах сучасних викликів ринкової економіки малих і середніх підприємств у сфері послуг. Окремі розділи присвячено основам тайм-менеджменту, лідерству та процесу прийняття управлінських рішень. Матеріал доповнено додатками, питаннями для самоконтролю, спеціалізованими тестами і практичними завданнями, що дають змогу студентам оцінити власні управлінські якості, визначити стиль керівництва, розвинути навички планування, ефективної комунікації та командної роботи.
Книга буде корисна викладачам та студентам економічних і управлінських спеціальностей, а також усім, хто прагне поглибити знання з сучасного менеджменту.
Запрошуємо ознайомитися з новинкою!
Читати далі: Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Сергія Свистунова «Основи менеджменту»
Друзі, маємо для вас новину!
Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими атмосферними випусками. Цього разу фахівці бібліотеки запрошують у захопливу мандрівку світом української міфології разом із серією книг сучасної української письменниці Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу»:
- «Домашні духи»,
- «Духи природи»,
- «Духи-шкідники».
Попереду – ще більше магії, загадок і сучасної української фантастики. Упродовж року в межах модуля «Магічні світи сучасності» на вас чекатимуть уривки з творів сучасних українських авторок Світлани Тараторіної та Анни Софіної.
Слухайте, відкривайте нові історії, знайомтеся з сучасною українською літературою та занурюйтеся разом з нами у світи, де оживають міфи й народжується магія.
https://www.youtube.com/watch?v=u9s4PRM8L78...
#слухаємоукраїнське #SoundedBook #ДараКорній #міфічніістоти #українськіміфи
Всесвітній день батьків (Global Day of Parents) відзначається 1 червня. Традиція святкування була започаткована Генеральною асамблеєю ООН у 2012 році.
Мета свята – підкреслити роль сім’ї у формуванні загальнолюдських цінностей. Лише за умови наявності обох батьків родина здатна забезпечити підростаючому поколінню гармонійний розвиток, побудований на любов та взаємоповазі.
Цей день покликаний звернути увагу на надзвичайно важливу роль батьків, які, незалежно від їх раси, віри чи національності, є головними вихователями для своїх дітей. Також Всесвітній день батьків має нагадати про роль як матері, так і батька у вихованні дитини. Адже батькові не заважає суспільна думка більшу частину турбот про дитину залишати на матір.
Це свято підкреслює важливість батьківської участі у формуванні дитини — як на фізичному, так і на емоційному, соціальному та інтелектуальному рівнях. Саме родина, а зокрема батьки чи опікуни, мають першочергову відповідальність за виховання й захист дітей. Для гармонійного розвитку особистості дитина має зростати в атмосфері любові, розуміння, турботи й безпеки. Батьки — це ті, хто не лише задовольняє базові потреби дитини, а й надає їй відчуття ідентичності, стабільності й цінності. Їхня постійна підтримка формує базу для здорової й щасливої особистості.
Читати далі: Всесвітній день батьків (Global Day of Parents)
1 червня 1652 року розпочалася переможна битва козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького проти поляків під Батогом.
1-2 червня 1652-го на лівому березі Південного Бугу неподалік гори Батіг зійшлися українсько-татарське військо (30-35 тис.) під командуванням Богдана Хмельницького і польське військо (30 тис.) Мартина Калиновського.
2 червня відбулися вирішальні бої, в яких відзначилася козацька кіннота на чолі з Іваном Богуном. Вранці розпочався артилерійський та рушничний обстріл польського табору. Після цього в атаку пішли козаки. Серед шляхти розпочалася паніка. Проте німецькі найманці, що воювали в королівській армії, запекло захищалися. Але їх опір було зламано, козаки увірвалися до польського табору. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собеського Марек. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків.
Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала під Каннами 216-го року до н. е.
Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти. До початку липня на території України відновлюється козацький адміністративний устрій. Богдан Хмельницький знову відновив кордон по Дністру і Случі.
У межах Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбулася церемонія вручення премії Drahomán Prize — відзнаки для перекладачів з української мови на мови світу
Лауреаткою премії за 2025 рік стала українсько-американська перекладачка та поетка Ніна Мюррей. Перемогу їй присудили за англомовний переклад драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра».
У заході взяла участь заступниця Міністра культури України Bohdana Laiuk. Вона наголосила на важливій ролі перекладачів у поширенні української культури у світі.
«Ми довідуємося про справжню силу своєї літератури саме тоді, коли бачимо її в перекладі. Завдяки вам ми по-новому читаємо українську літературу. Дякую всім фіналістам і фіналісткам за те, що допомагаєте нам в Україні краще розуміти власну літературу та доносити її до читачів у всьому світі», — зазначила заступниця.
Ніна Мюррей є авторкою низки перекладів української літератури англійською мовою, серед яких романи «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко та «Іван і Феба» Оксани Луцишиної. Також вона перекладала твори Ірини Вікирчак, Сергія Жадана та інших українських авторів.
До короткого списку премії цьогоріч увійшли також Алессандро Акіллі та Ярина Груша з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні», а також Нільс Хокансон із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока».
Спеціальну відзнаку Капітули премії за глибинний внесок у побудову спільного контексту між двома віддаленими культурами отримала перекладачка з української мови на бенгальську Мрідула Ґош.
Читати далі: Відбулася церемонія вручення премії Drahomán Prize
В останню суботу травня в Україні відзначають День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження – свято людей, які щодня дарують книзі голос, форму й дорогу до читача. Саме завдяки їхній наполегливій праці, творчому пошуку, професійній майстерності та відданості своїй справі народжуються видання, що зберігають історію, формують світогляд, навчають, надихають і підтримують у найскладніші часи.
Для бібліотеки працівники видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження не просто професійна спільнота, а надійні партнери й однодумці.
Саме завдяки співпраці з авторами, видавцями, редакторами, друкарями та книготорговцями бібліотечні фонди поповнюються новими виданнями, а читачі мають можливість відкривати для себе сучасну українську літературу, наукові праці, краєзнавчі дослідження.
Щиро дякуємо за вашу працю, професіоналізм і любов до друкованого слова. Бажаємо невичерпного натхнення, нових творчих звершень, вдячних читачів під мирним українським небом!
#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо