27 травня у межах Національного тижня безбар’єрності в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулося засідання розмовного клубу «СловоТворення» на тему «Бачити людину серцем».
Тема зустрічі виявилася надзвичайно актуальною та близькою для учасників, адже у повсякденному житті кожному доводиться взаємодіяти з людьми, які опинилися у складних життєвих обставинах або мають функціональні порушення. Під час обговорення присутні говорили про те, як важливо вміти обирати коректну форму спілкування, знаходити доречні слова та будувати комунікацію на засадах поваги й рівності.
Учасники зустрічі проаналізували значення поняття «безбар’єрність», розглянули її основні види та обговорили стереотипи, що тривалий час формувалися у суспільстві. Особливу увагу приділили питанням безбар’єрної комунікації як мови взаєморозуміння, толерантності та підтримки.
Наприкінці засідання учасники ознайомилися з історіями успіху людей, які мають проблеми зі здоров’ям, а також опрацювали словник безбар’єрного спілкування, розглянувши приклади коректного та етичного звертання.
Дякуємо всім учасникам за активність та теплу атмосферу!
Наступне засідання клубу відбудеться 3 червня. Будемо говорити про родинні традиції українців.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
Читати далі: Відбулося засідання розмовного клубу «СловоТворення» на тему «Бачити людину серцем»
26 травня Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека стала майданчиком для важливої та щирої розмови про рівність, доступність і людяність. У межах Національного тижня безбар’єрності тут відбувся круглий стіл «Безбар’єрне майбутнє: спільні шляхи до інклюзивного суспільства», що проходив у гібридному форматі та об’єднав представників громади, публічних бібліотек, фахівців і всіх небайдужих до теми інклюзії.
Національний тиждень безбар’єрності покликаний привернути увагу суспільства до необхідності створення доступного середовища та рівних можливостей для кожного, підвищення обізнаності щодо реформ і рішень у сфері безбар’єрності, а також формування культури поваги, гідності та людиноцентричної комунікації.
До відкритого діалогу долучилася голова Миколаївської обласної організації осіб з інвалідністю Ольга Степаненко. Під час зустрічі вона акцентувала увагу на принципах коректної комунікації з людьми з інвалідністю, порушила актуальні питання працевлаштування та детально зупинилася на реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Невипадково до інформаційно-просвітницької кампанії активно долучилася саме обласна наукова бібліотека. Сьогодні безбар’єрність є невід’ємною складовою сучасного бібліотечного й культурного простору, адже йдеться не лише про фізичну доступність, а й про рівний доступ до знань, інформації, творчості та можливостей самореалізації незалежно від віку, досвіду, стану здоров’я чи інших особливостей.
Відповідаючи на виклики часу, бібліотека активно впроваджує сучасні технології та соціально важливі проєкти. Одним із них став Центр адаптованого доступу до інформації «Дотик», відкритий на початку травня. Простір оснащений сучасним тифлотехнічним комплексом для людей з порушеннями зору, що відкриває нові можливості для навчання, розвитку цифрової грамотності, доступу до інформації та активнішої інтеграції у суспільне життя.
27 травня о 14.00 Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека (вул. Маріупольська, 9) запрошує поціновувачів історії, краєзнавства та наукового пошуку на презентацію видання «Земля асів. Забуті сторінки минулого українських земель» – масштабної збірки наукових досліджень краєзнавців Анатолія та Олексія Петровських.
Книга стала результатом понад тридцятирічної наполегливої праці авторів і відкриває перед читачем багатовимірну картину історичного розвитку українських земель. У центрі дослідження – історія Північного Причорномор’я від античної доби до сучасності, його етнічні процеси, державотворчі традиції та взаємини народів, що формували культурний і суспільний простір регіону.
Автори прагнуть повернути із забуття сторінки минулого, що тривалий час замовчувалися або подавалися крізь призму імперських та радянських історичних наративів. Видання пропонує неупереджений погляд на історичні процеси, розвінчує усталені міфи та спонукає до глибшого осмислення витоків української державності. Збірка доповнена ґрунтовним ілюстративним матеріалом і детальним переліком джерел, що робить її цінною як для дослідників, так і для широкого кола читачів.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією України, минувшиною рідного краю та прагне відкривати маловідомі сторінки нашої культурної спадщини, долучитися до зустрічі та живого діалогу про історичну пам’ять і правду!
27 травня о 14:00 у відділі документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбудуться мистецтвознавчі читання «Всесвіт Михайла Ряснянського: вплив митця на художнє життя Миколаєва», присвячені 100-річчю від дня народження митця.
Ім’я Михайла Ряснянського добре відоме не лише поціновувачам живопису, а й усім, хто цікавиться культурною історією Миколаєва. Народний художник України, майстер живопису й графіки, талановитий педагог – він залишив помітний слід у мистецькому житті нашого міста та виховав ціле покоління художників.
Під час зустрічі говоритимемо про творчий шлях митця, його художню спадщину, вплив на розвиток мистецького середовища Миколаєва та особливий творчий стиль. Окрему увагу буде приділено відомій серії полотен «Однополчани», яка й сьогодні вражає глибиною образів і силою художнього висловлювання.
До участі у читаннях долучаться мистецтвознавці, музейники та учні художника, які поділяться спогадами про Михайла Ряснянського як про митця, наставника і людину великої творчої відданості.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією українського мистецтва, культурною спадщиною Миколаївщини та творчістю видатних митців нашого краю.
Чекаємо на вас за адресою: вул. Маріупольська, 9.
25 травня Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека стала місцем зустрічі талановитих і творчих миколаївців. У межах Національного тижня безбар’єрності в артпросторі «Галерея у бібліотеці» відкрилася виставка «Мистецтво без меж», що об’єднала митців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та громадські організації міста.
Свої роботи для експозиції надали представники кількох громадських організацій, серед яких – відділення Всеукраїнської благодійної організації «Турбота про літніх в Україні» в Миколаєві (голова правління Наталя Володка), Миколаївське міське об’єднання родин з особливими дітьми та інвалідів дитинства «Усмішка дитини» (керівник Олена Корсунська), а також громадська організація «Незламні 18+» (керівник Зоя Петренко).
Відвідувачі мали змогу ознайомитися з виробами декоративно-ужиткового мистецтва, вишивкою, авторськими листівками, іграшками та іншими творчими роботами. Окрасою виставки стали живописні полотна миколаївського художника Валерій Корженко.
Теплу та натхненну атмосферу заходу створювали творчі виступи колективу «Джерело надії» (керівник Надія Буданцева), вокального ансамблю «Берегиня» Херсонський Обласний Палац культури (керівники Катерина та Микола Логвіновські), а також поетеси Лариса Вовк.
Особливо зворушливим моментом став виступ вихованок колективу Bezsliv під керівництвом хореографині Ксенія Андрієва. Дівчата з порушеннями слуху представили уривок театральної постановки без музичного супроводу, продемонструвавши дивовижне вміння відчувати одна одну та передавати емоції через рух. Їхній виступ не залишив байдужим жодного глядача. Разом із керівницею колективу присутні також вивчили кілька фраз жестовою мовою.
Підсумовуючи зустріч, Наталя Володка наголосила, що виставка «Мистецтво без меж» — це про повагу, рівність можливостей та суспільство, у якому кожна людина має право бути почутою й включеною. А сама подія стала ще одним важливим кроком на шляху до формування інклюзивного та безбар’єрного суспільства.
«Бажаю нашим читачам
щастя співтворчості.»
Д. Кремінь
25 травня день світлої пам’яті видатного українського поета, публіциста, журналіста, есеїста, перекладача, художника, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесного читача Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека – Дмитра Дмитровича Кременя (1953–2019).
Минають роки, але є люди, чия присутність не зникає. Вони живуть у слові, у своїх творах, у пам’яті вдячних читачів, у голосі епохи, який продовжує звучати крізь час. Саме такими є справжні митці – ті, хто своїм талантом і любов’ю до України формують духовний простір нації. Пам’ять про них це не лише шана минулому, а й наша відповідальність перед майбутнім.
Сьогодні ми розповідаємо про особливу книгу – книгу-мрію, книгу-пошанування і книгу-присвяту Дмитру Кременю. Її автор – син поета, експерт Шевченківського комітету, народний депутат України VIII скликання, Уповноважений із захисту державної мови (2020–2025), професор Admiral Makarov National University of Shipbuilding Тарас Кремінь.
24 травня відзначаємо День слов’янської писемності і культури та вшановуємо пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки та просвітителів слов’янських народів.
Цей день нагадує про особливу роль слова, книги й освіти у формуванні духовної та культурної спадщини. Саме писемність стала основою збереження історичної пам’яті, розвитку науки, літератури та національної самобутності.
Для України це свято має особливе значення, адже українська мова, книга й культура є важливою частиною нашої ідентичності та духовної традиції. Сьогодні, як ніколи, ми усвідомлюємо силу рідного слова, його здатність об’єднувати, зберігати пам’ять поколінь й утверджувати національну гідність.
У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека представлені видання, присвячені історії слов’янської писемності, розвитку української книги, мови та культури. Пропонуємо ознайомитися з деякими з них:
Иллюстрированная всеобщая история письмен: (с 155 рис. и 19 отд. табл.) / Я. Б. Шницер. – СПб. : Изд. А. Ф. Маркса. Артист. заведение А. Ф. Маркса, 1903. – 264 с.
Бібліотеки Миколаївщини дедалі впевненіше стають сучасними центрами цифрової освіти громадян. Саме цій темі було присвячене онлайн-навчання для координаторів Хабів цифрової освіти, яке відбулося 18-22 травня на базі Регіонального тренінгового центру Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Навчання проходило у межах проєкту «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення». Ініціатива втілюється Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції та у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України. Це вже третій етап спільної масштабної роботи, спрямованої на розвиток бібліотек-Хабів цифрової освіти по всій країні.
Протягом тижня фахівці з 30 бібліотек Миколаївщини не лише вдосконалювали цифрові навички, а й вчилися надавати сучасні послуги для громади. Особливу увагу під час навчання приділили практичним аспектам роботи Хабів цифрової освіти. Учасники знайомилися з новими підходами до організації роботи Хабів цифрової освіти та їхнього технічного оснащення, розвивали навички ефективної комунікації та методики проведення тренінгів, опановували сучасні інструменти штучного інтелекту. Отримали корисні поради щодо створення електронного підпису, детально ознайомилися з можливостями та освітнім контентом платформи «Дія.Освіта».
22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Цей день є не лише символом виконання останньої волі великого українського поета, художника, мислителя та борця за національне відродження, а й нагадуванням про велику духовну силу, що поєднує покоління українців.
Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі. З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві "Кременчук" перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Влітку 1884 року на Таросовій горі збудували перший народний музей – "Тарасову світлицю", а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проектом В. Сичугова.
У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник "Могила Т. Г. Шевченка"; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.
Зараз до могили Кобзаря ведуть 392 сходинки, а з Чернечої гори відкривається неймовірний краєвид на Дніпро.
Усе, як заповідав Тарас Шевченко.
Марко Лукич Кропивницький народився 22 травня 1840 р. у селі Бежбайраки Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області).
Початкову освіту здобув у приватній школі шляхтича М.К.Рудковського в слободі Олександрівка. 1856 року із похвальною грамотою закінчив трикласне повітове училище в м. Бобринці.
Служив там же у повітовому суді. У 1862-1863 рр. - вільний слухач юридичного факультету Київського університету. З лютого 1864 р. - знову на службі в Бобринецькому повітовому суді. З 1865 - у м. Єлисаветградi (тепер м. Кіровоград), куди перенесено повітовий центр. Працює секретарем поліційного управління, згодом - у Єлисаветградському сирітському суді.
На 28-му році життя одружився з Олександрою Костянтинівною Вукотич (1851-1880). З 1869 р. - секретар Бобринецької міської думи. 1871 р. виходить у відставку й перебирається до Одеси, де 12 листопада 1871 р. дебютує як актор-професіонал у складі трупи народного російського театру графів Маркових і Чернишова (вистава за п’єсою Квітки-Основ’яненка "Сватання на Гончарівці"). З 1873 р. - у складі Харківського театру Александрова-Колюпанова. На літній театральний сезон 1874 р. М.Л.Кропивницький отримує запрошення до Петербурга, де виступає з великим успіхом.
Читати далі: Народився Марко Лукич Кропивницький - драматург, актор, режисер, композитор
22 травня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся теплий і натхненний захід, присвячений Дню міжнаціональної злагоди й культурного розмаїття. Подія «Знайомі незнайомці» у форматі «жива бібліотека» об’єднала представників різних національностей, читачів бібліотеки, митців та громадських діячів навколо ідеї взаєморозуміння, поваги до культурних традицій та єдності українського суспільства.
З вітальним словом до присутніх звернувся головний спеціаліст відділу у справах національностей та релігій Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Олександр Зерницький. Він подякував представникам національних спільнот за збереження й популяризацію культурної спадщини своїх народів та за вагомий внесок у зміцнення міжнаціональної єдності та культурного діалогу в регіоні.
Своїми думками та щирими побажаннями поділилися голова правління громадської спілки Рада національних товариств Миколаївської області Лоліта Каймаразова, заступниця голови Миколаївського обласного центру німецької культури Тетяна Мельник, представник Спілки вірмен України в Миколаївській області Гагік Саркісян, виконувачка обов’язків голови Миколаївського обласного товариства поляків Анна Лісовська та Мохамед Ганіма.
Учасники заходу мали можливість здійснити своєрідну подорож світом культур, познайомившись із традиціями, звичаями та побутом німців, поляків, вірмен, грузинів, дагестанців та єгиптян. Гості дізналися про особливості національної кухні, традиційного одягу, народних ремесел, сімейних звичаїв та культурної спадщини різних народів, представники яких сьогодні є невід’ємною частиною багатонаціональної Миколаївщини.