21 травня проводиться День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Ці травневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
В Україні проживають представники понад 100 національностей. Національні меншини становлять більше п'ятої частини від загальної кількості населення.
27 грудня 2024 року, згідно з указом Президента України №883/2024, "З метою зміцнення єдності і злагоди Українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розмаїття корінних народів і національних меншин (спільнот) України, засвідчення поваги до їх внеску у відстоювання державного суверенітету і незалежності України, у збройну боротьбу з державою-агресором...", запроваджено нове державне свято — День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Це свято, яке відзначатиметься щорічно 21 травня, має на меті зміцнити єдність українського народу, утвердити національну та громадянську ідентичність, а також підтримати розвиток культурного розмаїття корінних народів та національних меншин України.
Свято засвідчує повагу до внеску національних спільнот у захист державного суверенітету й незалежності України, особливо під час збройної боротьби з державою-агресором.
Читати далі: День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття
разом з Олексій Кулеба та
Якими були перші вишиті сорочки українських міністрів? Зібрали історії перших вишиванок українських урядовців.
Оксен Лісовий розповів про дитячий кептарик, подарований його мамі дисиденткою Оксаною Мешко, який у родині передають із покоління в покоління.
Tetyana Berezhna згадала свою першу вишиванку, у якій пішла до першого класу. У ній поєдналися гуцульські мотиви та елементи, пов’язані з історією її родини.
Andrij Sybiha поділився, що його найцінніша вишиванка пов’язана з мамою та родинною традицією.
Natalia Kalmykova згадала сімейну традицію одягати вишиванки на важливі свята та підтримку ветеранських брендів.
Олексій Кулеба розповів, що свою першу вишиванку отримав у подарунок на весілля.
Олексій Соболев пригадав, як придбав свою першу вишиванку після Революції Гідності.
Читати далі: Історії про перші вишиванки українських урядовців
Редько Юліан Костянтинович – український мовознавець, видатний представник львівської ономастичної школи, професор Львівського університету, доктор філологічних наук (1969); почесний член Наукового товариства імені Шевченка; перекладач; письменник. Репресований польськими та радянськими органами влади.
Народився 21 травня 1905 року в с. Дернів теперішньої Львівської області.
Закінчив Станіславську гімназію у Львові. В 1924-1925 рр. був студентом медичного факультету Українського таємного університету, заснованому у Львові після ліквідації українських кафедр в навчальних закладах Польщі. Видавав підпільну студентську газету «Метеор» (під псевдонімом Мстислав Хмара), брав участь в діяльності відродження української вищої школи. В 1925 році був заарештований, півроку провів у в'язниці. 1926 року написав повість «Дурні діти», яка відбивала настрої західноукраїнської молоді тих літ. Книга була видана в тому ж році в Берліні органом ЗУНР «Український Прапор» під псевдонімом, однак на батьківщині письменника потрапила в списки забороненої літератури.
Після закриття таємного університету поступив до Львівського університету.
Читати далі: Народився Редько Юліан Костянтинович – український мовознавець, перекладач, письменник
Лупій Олесь (Олександр) Васильович народився 28 березня 1938 р. в селі Нова Кам’янка на Львівщині. Після закінчення філологічного факультету Київського державного університету (1961) працював у редакціях газет «Молодь України» та «Літературна Україна»; займав посаду редактора видавництва «Радянський письменник» (1984-1991); з 1991 р. – відповідальний секретар Ради НСПУ (1999-2002).
Перша збірка віршів «Вінки юності» вийшла в 1957 р. потім вийшло ще сімнадцять. За сценаріями письменника поставлені художні фільми «Багряні береги», «Малуша», «Данило – князь Галицький». У 1994 р. отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за роман «Падіння давньої столиці» та повість «Гетьманська булава».
Помер Лупій Олесь Васильович 14 серпня 2022 р.
21 травня українці в усьому світі відзначають День вишиванки – свято національної єдності та любові до традицій. У цей день люди одягають вишиті сорочки, вітають одне одного та вкотре нагадують про силу української культури.
Ініціаторкою цієї чудової традиції стала студентка Леся Воронюк у 2006 році. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки того дня став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший спонтанний флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея виявилася настільки сильною, що швидко поширилася Україною та світом.
Особливість Дня вишиванки полягає у тому, що він не має статусу офіційного вихідного. Свято навмисно відзначають у будній день, щоб показати: вишиванка – це не лише святковий одяг, а й частина повсякденного життя українців.
Вишиванка для українців є значно більшою, ніж просто елемент гардероба. Вона символізує національну пам'ять, культурну спадщину та зв'язок поколінь.
У різних регіонах України існують власні кольори, орнаменти та техніки вишивки. Візерунки часто мали символічне значення та вважалися своєрідними оберегами для людини і родини.
Сьогодні вишиванки носять не лише під час свят. Їх поєднують із сучасним одягом, одягають до школи, на роботу чи важливі події, підкреслюючи свою українську ідентичність.
23 травня в Україні відзначають День Героїв – день пам’яті українців, які протягом життя служили українській нації та боронили Україну до останнього подиху. Свято покликане відродити героїчний дух минулих поколінь через яскраві приклади лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської доби, січових стрільців, вояків Армії УНР та УПА, діячів ОУН, Героїв Небесної Сотні, воїнів АТО/ООС та російсько-української війни.
21 травня, напередодні пам’ятної дати, відділ соціокультурної діяльності Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запросив студентів ВСП Миколаївський будівельний фаховий коледж КНУБА на презентацію інформаційних плакатів «УПА – відповідь нескореного народу», що відбулася у межах інформаційно-комунікаційного проєкту «Україна – моя Батьківщина».
Учасники зустрічі почули розповідь про боротьбу українських повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. Історія українського повстанського руху, яка й сьогодні перебуває в епіцентрі інформаційного протистояння, засвідчує, наскільки рішучою може бути відповідь українців на зазіхання на їхню свободу та незалежність.
Увазі присутніх було представлено книгу Видавництво Білка «Народні Герої України. Історії справжніх», авторкою та упорядницею якого є журналістка й волонтерка Віолетта Кіртока. Видання присвячене тим, хто виборює самостійність країни, боронячи її від окупанта, захищаючи її право на власний шлях.
Читати далі: Презентація інформаційних плакатів «УПА – відповідь нескореного народу»
21 травня з нагоди Дня вишиванки студенти Кафедра української мови, літератури та методики навчання Admiral Makarov National University of Shipbuilding відвідали Майстерню таврійського розпису та прослухали етнографічну лекцію-презентацію «Синьоока “таврійка”: миколаївська вишиванка за мотивами таврійського розпису».
Захід було організовано Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека спільно з Центр навчання і освіти дорослих "Південь". Учасники заходу мали унікальну можливість глибше зануритися в історію та особливості настінного таврійського розпису – самобутнього мистецтва Миколаївщини, у якому закодовані світогляд, естетика й духовні цінності наших предків. Особливу увагу було приділено колористиці, символіці та орнаментальним мотивам, що знаходять своє продовження у сучасній вишивці за мотивами таврійського розпису.
День вишиванки сьогодні є не лише святом національного одягу, а й важливим нагадуванням про необхідність берегти власну культурну спадщину, досліджувати історію рідного краю та відновлювати зв’язок поколінь.
Щороку в третій четвер травня Україна вбирається у вишиванки – символ національної єдності, духовної краси та прадавніх традицій. Напередодні свята, у межах соціальної ініціативи «Візит розради», фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провели інформаційну годину «Вишиваний оберіг» для підопічних державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор». Учасники заходу переглянули відеоматеріали про символіку та унікальні регіональні особливості української вишивки, обговорили значення вишитої сорочки як головного культурного коду нашої нації. Відвідувачі також ознайомилися з тематичною літературою з фонду бібліотеки та відкрили для себе сучасну техніку текстової вишивки, де в орнамент вплітаються слова.
Найбільш емоційним моментом заходу стала демонстрація унікальної сорочки, якій уже понад 70 років. Належала вона українській лемківській родині, яка внаслідок операції «Вісла» (примусової військово-політичної депортації) опинилася за межами рідної землі. Попри всі випробування, родина довгі роки берегла та плекала цей символ рідної культури.
Захід став для всіх присутніх щирим нагадуванням: вишиванка – це не просто одяг. Це жива пам’ять поколінь і символ незламного духу України, який об'єднує серця за будь-яких обставин.
«Внутрішній ма». Саме таку назву має нова кіноробота мисткині Тетяни Лавської.
Командний прем'єрний показ фільму відбувся у Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці.
Творці фільму поставили перед собою досить складне завдання – не тільки розкрити роблему аб'юзивних відносин, з якими люди часто зустрічаються в житті, а й показати саму суть цієї проблеми, донести до глядача, що в кожному з нас живе внутрішня дитина, яка і є суть нашої особи, що позбавлена життєвих масок. Така думка подібна до ідей психоаналізу, згідно з якими всі проблеми, так чи інакше, пов'язані з дитячими переживаннями. Звертають увагу цікаві знахідки – дракон, символізуючий дитячий, ірраціональний погляд на життя, політ мрії, феномен свободи.
Цікаво застосовано і метод «суб'єктивної камери» - погляд на дітей зверху, очима цього казкового дракона. Також можна побачити і великі плани, зняті з «німецького кута», що надає кадрам більшої емоційної виразності.
Фільм за своєю суттю діалектично поєднав професійну акторську майстерність із дитячою безпосередністю, раціональний підхід, нав'язаний навколишнім світом, із мрійливістю. Зазначимо, що кіноробота змушує дещо переосмислити наше буття та переконатися, що визначальним є свобода.
Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з новим форматом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Байти навичок» https://osvita.diia.gov.ua/bytes
Це серія коротких відео, кожне з яких містить корисні поради з різних тем – Up\Reskilling (підвищення професійної майстерності\зміна діяльності), штучний інтелект, кібергігієна, ментальне здоров’я, менеджмент, онлайн-безпека тощо, підприємництво, програмування, цифрові навички тощо. Поради надають спеціалісти представлених сфер.
Створено за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України для платформи Дія.Освіта. На даний момент у розділі представлене 201 коротке відео, контент буде постійно поповнюватися.
Кожен байт - це один інсайт чи техніка, яку можна застосувати одразу. Подібно до цифрового байта, що містить компактну одиницю інформації, освітній байт — це найменша одиниця знань. Це будівельні блоки, які в поєднанні з іншими форматами становлять цілісну систему навичок.
Перший блок торкається теми підвищення професійної майстерності та зміни діяльності. Тут ви знайдете поради і лайфхаки професіоналів людям, які збираються змінити свою кар’єру і почати все з нуля. Ви дізнаєтеся, які навички найкраще допоможуть бути гнучким і вміти адаптуватися в непередбачуваних обставинах. Блок містить 5 коротких відео. Користуйтеся з користю!
4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули від рук окупантів, куль стрілецької ворожої зброї та снарядів важкої артилерії, балістичних ракет, керованих авіаційних бомб та безпілотних літальних апаратів.
Цього дня за ініціативи Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека у Каштановому сквері провели вуличну акцію «Янголи України: пам`ятаємо кожну дитину».
«Сльози, відчай, біль, злість та ненависть – це те, що відчуває кожен з нас щодня та щоночі. Адже війна забирає у наших маленьких синів й донечок дитинство. Калічить його. Відбирає у них найдорожче – життя. Цією акцією ми звертаємося до кожного українця з проханням не забувати, якою ціною виборюється мир на українській землі, згадувати кожну дитинку щасливою й безтурботною. Адже саме такими й повинні бути діти в усьому світі», – говорить директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова.
До проведення вуличної акції охоче долучилися друзі й партнери бібліотеки. Серед них Миколаївська художня школа, соліст Миколаївської обласної філармонії, заслужений артист України Олександр Сичов, вихованці студії сучасного вокалу «Golden Voice» й народного художнього колективу гуртка сольного співу «Престиж».
Фахівці з Норвезької Народної допомоги (NPA) (група гуманітарного розмінування) поспілкувалися з юними учасниками акції. Йшла мова про небезпеку вибухових пристроїв та предметів. Діти багато дізнались про правила мінної безпеки та отримали на згадку книги з тематичними коміксами, квестами, розмальовками.
А виготовлені під час майстер-класів поробки й художні малюнки з побажаннями буде передано бійцям на передову.
Читати далі: 4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули від рук росйських окупантів