20 квітня: цей день в історії України
- Деталі
- Хіти: 93

Петро Сагайдачний (1570–1622) – видатний український полководець, православний шляхтич гербу Побуг, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі
20 квітня 1622 року Петро Сагайдачний помер унаслідок ускладнень вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином.
Точна дата народження Петра Конашевича-Сагайдачного невідома – серед версій істориків значаться і 1550 рік, і 1582. Найбільш ймовірно, що він з’явився на світ у 1570 році в селі Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині.
Його батько був шляхтичем, родина мала власний герб. По батькові і назвали Петра Конашевичем, а друга частина прізвища – Сагайдачний (від слова «сагайдак», тобто футляр, де зберігаються стріли) – додалась уже на Січі. Саме там він отримав своє легендарне прізвисько за те, що як ніхто інший відзначився особливим умінням стріляти з лука, який завжди мав при собі. За народними переказами, Сагайдачний за хвилину міг випустити від восьми до дванадцяти стріл, які летіли іноді за 500 кроків.
Похорони гетьмана припали на Провідну (Фомину) неділю, 28 квітня 1622 року. На велелюдному похороні зібрались його бойові побратими, мешканці Києва. Під час похорону учні Київської братської школи читали приурочені до цієї скорботної події «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» о. Касіяна Саковича, у яких возвеличувались подвиги українського полководця та його служіння християнській вірі.
Народилася Ганна Павлівна Світлична - українська письменниця, поетеса
- Деталі
- Хіти: 105
Ганна Павлівна Світлична народилася 20 квітня 1939 року в м. Павлоград на Дніпропетровщині в сім’ї службовця.
Із семи років була прикута до ліжка тяжкою недугою, освіту здобувала самотужки. Рано почала писати, поезія була єдиною її розрадою. У 1961 вийшла перша її книжка поезій «Стежки неходжені весняні», численні рецензії і відгуки засвідчили: з’явився поет. Наступного року Ганну Світличну прийняли до Національної спілки письменників України.
Її книжки виходили одна за одною: «Золоте перевесло» (1963), «Сонячні причали» (1966), «Дозрівання» (1969), «Кольори» (1970), «Доброго ранку» (1972) – для дітей, «Літозбір» (1973) – вибране, «Кордони серця» (1974), «Сьогодні і завтра» (1978), «Зором серця» (1980), «Свято калини» (1988) – вибране. За книгу «Літозбір» (1973) вона була вшанована республіканською літературною премією імені Миколи Островського. Цю збірку пізніше перевидали в російському перекладі.
16 книжок віршів, численні публікації у збірниках, журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Прапор», республіканських і місцевих газетах – ось творча спадщина поетеси.
14 та 16 квітня у Регіональному тренінговому центрі відбулися чергові заняття з комп’ютерної грамотності
- Деталі
- Хіти: 78

14 та 16 квітня у Регіональному тренінговому центрі Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися чергові заняття з комп’ютерної грамотності у межах діяльності факультету «Основи комп’ютерних знань» Університету третього віку. Цей освітній напрям традиційно користується значною популярністю серед слухачів, адже відкриває нові можливості для самореалізації, спілкування та повсякденного комфорту в сучасному цифровому середовищі.
Під час занять учасники зосередилися на опануванні базових навичок роботи з текстовими документами у програмі Microsoft Word – одному з найпоширеніших інструментів для створення та редагування текстів. Слухачі ознайомилися з інтерфейсом програми, дізналися про основні функції та можливості текстового редактора.
Особливу увагу було приділено практичним аспектам: учасники навчалися виділяти текст, змінювати його стиль, шрифт і колір, вирівнювати документ відповідно до різних потреб, правильно структурувати абзаци. Також вони опанували налаштування міжрядкового інтервалу, що є важливим для створення зручного для читання та естетично оформленого тексту. Окремим блоком стало відпрацювання навичок копіювання та вставлення фрагментів тексту – базових, але необхідних операцій у повсякденній роботі з документами.
Відбулася особлива подія – стендап-подорож «Від громадської до наукової»
- Деталі
- Хіти: 80

27 червня 1881 року на сторінках суботнього випуску газети «Николаевский вестник» було опубліковано натхненне звернення до мешканців міста: «Час і нам мати громадську бібліотеку!». Саме цей заклик став символічною точкою відліку великої історії – 145 років становлення, розвитку й служіння знанням Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
17 квітня, з нагоди поважного ювілею закладу та в контексті відзначення Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, відбулася особлива подія – стендап-подорож «Від громадської до наукової». Її провели завідувачка відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства Анна Трокай та завідувачка відділу соціокультурної діяльності Галина Войциховська.
Учасники екскурсії отримали унікальну нагоду доторкнутися до витоків бібліотеки, простежити шлях її становлення та навіть прогулятися залами колишньої Миколаївської громадської бібліотеки – нині архітектурної пам’ятки ХІХ століття, відомої як ПАЛАЦ УРОЧИСТИХ ПОДІЙ. Атмосфера заходу дозволила відчути подих часу, коли бібліотека лише зароджувалася як осередок просвіти та громадської думки. Особливу увагу було приділено постатям видатних миколаївців, чиї імена нерозривно пов’язані з історією книгозбірні. Серед них – громадський діяч і публіцист Григорій Ге, міський голова й журналіст Василь Даценко, архітектор Євген Штукенберг, культурний діяч і меценат Микола Аркас, а також актор і антрепренер Микола Лебедєв. Їхній внесок у розвиток бібліотеки став яскравим прикладом служіння культурі та громаді.
Микола Руденко, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)
- Деталі
- Хіти: 95
19 грудня 1920 року у селищі Юр’ївка (нині це Луганська область) народився Микола Руденко, письменник, засновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських концтаборів, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)
Коли Миколі було шість років, його батько, Данило Руденко, загинув під час трагедії на шахті. Через рік хлопця спіткала іще одна біда – під час дитячих баталій йому камінцем підбили ліве око, яке на довгий час осліпло.
Дитинство Миколи Руденка пройшло під знаком «нового життя». Він запам’ятав і перші розкуркулення, і колгоспи, куди довелося здати коня, корову і пару волів, і голод 33-го.
У 1939 році вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка. Провчитися довелося всього два місяці – наближалася війна, і всіх першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добивається мобілізації, потрапляє до кавалерійського полку, і навіть бере участь у парадах на Червоній площі перед Сталіним. «Якби не пройшов військового, а відтак, окопного загартування – не повернувся б із концтаборів, як не повернулися мої побратими Василь Стус чи Олекса Тихий», – напише він пізніше у своїх спогадах.
Науково-популярне видання Сніжани Жигун «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць»
- Деталі
- Хіти: 83
Науково-популярне видання «Лише жінки: 22 сильветки українських письменниць» (Біла Церква, 2025) здатне по-новому відкрити для читача історію української літератури. Його авторка – літературознавиця Сніжана Жигун – зібрала у книзі яскраві історії письменниць ХІХ–ХХ століть. Це жінки, чиї імена стали знаками своєї епохи, а подекуди й символами сміливості. Дехто з них приховували справжнє ім’я за псевдонімом, але їхні голоси все одно звучали гучно. Вони не лише писали, а й діяли: створювали жіночі товариства, редагували часописи, відкрито виступали проти імперських утисків і відстоювали право жінки та цілої нації бути почутими.
Кожен нарис у книзі ґрунтується на сучасних авторитетних наукових дослідженнях, а також на автобіографіях, листах, мемуарах, щоденниках письменниць і матеріалах тогочасної преси. Особливу увагу дослідниця приділяє темам, які формували обличчя української літератури: ролі слова у творенні нації, прагненню свободи, боротьбі за гідність. Поруч із цим звучать і питання, близькі до жіночого досвіду – емансипації, ідентичності, материнства, стосунків, проявів сексизму та насилля. Саме в такому поєднанні громадянського й особистого виміру читач може побачити, як українські письменниці відповідали на виклики свого часу і водночас говорили про власні переживання.
185 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської
- Деталі
- Хіти: 80
Сьогодні відзначаємо 185 років від дня народження видатної української просвітительки, педагогині та громадської діячки - Христини Данилівни Алчевської (1841–1920). Її ім’я стало символом відданого служіння освіті, розвитку народної школи та поширення грамотності.
Христина Данилівна Алчевська належить до тих постатей, для яких просвітництво було справою життя. Вона присвятила свою діяльність організації народної освіти, підтримці недільних шкіл та створенню умов для навчання простих людей. Алчевська вірила, що саме освіта здатна змінити суспільство, піднести гідність людини й відкрити їй шлях до духовного та культурного розвитку. Її педагогічні ідеї, праця й громадянська позиція залишили вагомий слід в історії української культури та освіти.
Особливе місце у діяльності Христини Данилівни Алчевської займала популяризація читання та формування читацької культури. Вона активно працювала над укладанням бібліографічних покажчиків, що допомагали читачам орієнтуватися у світі літератури та обирати найкращі твори для самоосвіти.
Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака»
- Деталі
- Хіти: 71
Друзі, фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився новим виданням Ігоря Гургули «Лозо Святого Симеона. Літературний портрет Івана Корсака» (Луцьк: Видавництво «Терен», 2025), що подароване Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків.
Іван Корсак – відомий письменник, журналіст, засновник газети «Сім’я і Дім», а згодом і радіо «СІД-ФМ». Він очолював створений ним медіахолдинг упродовж багатьох років, входив до складу Ради Національної спілки письменників України.
Видання є ґрунтовним дослідженням Ігоря Гургули, що присвячене життєвому й творчому шляху видатного українського письменника Івана Корсака. Автор подає всебічний аналіз літературної спадщини митця, розкриває провідні тематичні напрями його творчості, жанрову специфіку окремих творів, особливості художнього осмислення історичних постатей і подій.
Книгу видано з нагоди вшанування 80-річчя від дня народження Івана Корсака. Щиро дякуємо за подароване видання та сподіваємось, що ця книга знайде свого читача.
Запрошуємо до читання!
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу
16 квітня: цей день в історії України
- Деталі
- Хіти: 93

16 (5) квітня, 1710 року – укладено договір між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Бендерська конституція” тощо. Останню назву документ отримав через те, що був ухвалений на козацькій раді біля міста Бендери в Молдові.
Вважається першою писаною Конституцією не лише в Україні, а й однією з перших у світі. Вона випередила американську Конституцію на 77 років, а французьку – на 79.
Предки Орлика належали до чеської шляхти, яка емігрувала до Речі Посполитої та Німеччини. Гілка, від якої походив майбутній гетьман, переселилася до Литви. Батько Пилипа був католиком, він воював у війську Речі Посполитої і загинув у битві під Хотином. Мама із шляхетського роду Малаховських виховувала сина сама і охрестила його в православ’ї.
Пилип закінчив єзуїтську академію у Вільнюсі, Києво-Могилянську академію, де вивчав філософію, богослов’я, красномовство, навчився укладати офіційні документи, що згодом йому стало у нагоді. Він володів 10 мовами: польською, російською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською, сербською, а також давньогрецькою і латиною.
Після навчання Пилип Орлик працював писарем у канцелярії митрополита, далі 6 років був старшим військовим канцеляристом – керував Генеральною військовою канцелярією.
Представляємо вашій увазі літературно-художнє видання сучасної української письменниці Іванни Стеф’юк «Бульбона»
- Деталі
- Хіти: 79
Друзі, представляємо вашій увазі літературно-художнє видання сучасної української письменниці Іванни Стеф’юк «Бульбона» (Брустури: Видавництво Discursus, 2025). Це багатошаровий, різножанровий роман, в якому гармонійно поєдналися художній вимисел, етномістика, філософська глибина та історична дійсність.
Історія зосереджена навколо Богдана Вовка, молодого дослідника, який намагається розгадати природу дивних підводних видінь. Розслідування приведе його до розкриття болючих таємниць минулих років, а саме затоплення сіл під час будівництва водосховищ ГЕС у 40-80-х р. минулого століття.
Авторка черпала натхнення зі свідчень жителів Чернівецької, Хмельницької та Київської областей. Неповторності оповіді додає використання самобутніх покутських та подільських легенд, елементів мовного діалекту.
«Цей роман повертає голоси зниклих поселень, поєднуючи історичну пам’ять із фантазійним виміром. Він не лише нагадує про трагедію затоплених сіл, а й пропонує подорож у сакральний світ легенд, які зберігають дух втраченого», - Іван Гасюк, доктор фізико-математичних наук, літератор.
Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.
Запрошуємо почитати!
#УІК #МиколаївськаОУНБ #КультурноМистецькийПроєкт2025
#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати
Всесвітній день боротьби з дитячим рабством
- Деталі
- Хіти: 91
16 квітня проводиться Всесвітній день боротьби з дитячим рабством. Ці квітневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), близько 152 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років змушені працювати. Більшість із них позбавлені можливості навчатися, що прирікає їх на життя в злиднях та обмежує шанси на краще майбутнє. Щороку понад мільйон дітей стають жертвами сучасного рабства, працюючи на плантаціях, фабриках, у шахтах або ж у сфері примусових послуг.
Дитяче рабство поширене у багатьох країнах, особливо в регіонах із високим рівнем бідності. Африка, Азія та Латинська Америка – лідери за кількістю працюючих дітей. Найчастіше їх використовують у:
-Сільському господарстві (вирощування какао, кави, бавовни)
-Добувній промисловості (копальні золота, сланцю, кобальту)
-Текстильній та тютюновій промисловості
-Примусовій домашній праці та жебрацтві
Історія доводить, що зміни можливі! 100 років тому діти працювали навіть у Європі та США, але завдяки законам і реформам ситуація змінилася. Те саме може статися і в сучасному світі, якщо людство продовжить боротьбу за права дітей.
Запрошуємо переглянути другу серію документального циклу «Наш друк. Миколаївські часописи ХІХ–ХХ століть»
- Деталі
- Хіти: 86
Друзі! Продовжуємо захопливу подорож сторінками минулого та запрошуємо переглянути другу серію документального циклу «Наш друк. Миколаївські часописи ХІХ–ХХ століть».
На початку ХХ століття, у вирі змін і суспільних трансформацій 1905-1917 рр., на Миколаївщині особливе місце посідала «Николаевская газета». Це видання було не просто джерелом новин – воно стало дзеркалом свого часу, відображаючи настрої, надії та виклики епохи. Створена за зразком провідних столичних газет, її редакція прагнула не лише інформувати, а й впливати – сприяти політичному пробудженню та економічному оновленню держави.
Хто ж стояв біля витоків цієї газети? Які особистості формували її обличчя та наповнювали сторінки змістом? Як часто вона виходила друком і які рубрики найбільше захоплювали читачів понад століття тому? І головне – чим жили та про що думали мешканці Миколаєва на початку ХХ століття? Відповіді на ці питання, а також багато цікавих і несподіваних фактів ви знайдете у нашому відео.
Переходьте за покликанням https://youtu.be/ABjMYnWzUTo
Дивіться, діліться своїми враженнями у коментарях та не забувайте підписуватися, аби не пропустити нові випуски. Попереду – ще більше захопливих історій, маловідомих імен, знакових подій і відкриттів, які допоможуть по-новому відкрити для себе минуле нашого рідного міста.
Відбулося чергове засідання розмовного клубу «СловоТворення» на тему «Символіка кольору в культурі українців»
- Деталі
- Хіти: 61
15 квітня відбулося чергове засідання розмовного клубу «СловоТворення» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Цього разу обрали тему «Символіка кольору в культурі українців».
За допомогою інтерактивних завдань учасники зустрічі з’ясували символічне значення основних кольорів спектру, що сформувалося в свідомості українців, обговорили, як враховували ці особливості у побуті та вбранні. У ході жвавої розмови присутні пригадали назви рослин, комах та мінералів, з яких видобували природні барвники у давнину, а також розповіли про власний досвід застосування таких барвників.
Наступна зустріч учасників клубу відбудеться 22 квітня. Поговоримо про суржик і діалекти та з’ясуємо різницю між цими поняттями.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
Більше статей...
- Відбулося відкриття виставки художниці, графіка, вітражистки, психологині та арттерапевтки Оксани Манькової «Дивоцвіт. Україна понад усе»
- Співробітники Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відвідали пересувну виставку плакатів #StolenMemory
- Спілкування на тему «Комунікація з медіа: як будувати партнерські відносини»
- Відбувся вебінар за темою «Клієнтоорієнтованість – важливий критерій бібліотечної діяльності»
- Освітній серіал «Публічна служба без барʼєрів»
- Народився Чорногуз Олег Федорович - український письменник-сатирик, автор першого українського сатиричного роману
- Відзначаємо Міжнародний день екологічних знань
- 15 квітня: цей день в історії України
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено















