Так виглядала площа Ринок у Львові 30 червня 1941 року
30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (Б) під проводом Степана Бандери проголосила Акт відновлення Української Держави. У цей день у місто увійшли німецькі війська. Керівником українського уряду став один із керівників ОУН Ярослав Стецько. Але проголошена відновлена Українська Держава проіснувала лише 10 днів. Адольф Гітлер рішуче виступив проти проголошення незалежності України і німецька влада арештувала керівників українських націоналістів.
29 червня 1941 року радянські війська і загони НКВС залишили Львів із тисячами замордованих людей по тюрмах, пограбованими помешканнями і установами.
30 червня о 4:30 ранку у Львів першим увійшов батальйон «Нахтігаль» (перший іноземний легіон Вермахту), що складався переважно з українців. Загалом це було 330 вояків на чолі з командиром Романом Шухевичем. Він знайшов закатованим у в’язниці свого брата Юрія.
За кілька годин після вояків на вантажівці з Перемишля прибула група оунівців, у тому числі і Ярослав Стецько, уповноважений Українським національним комітетом проголосити незалежність України.
«Група ОУН прибула на радянській машині і водій був червоноармійцем-військовополоненим, якого німці відпустили, і цей солдат привіз групу до Львова. Оунівці приїхали на площу перед Собором Юра. Туди ж прийшов і один із підрозділів «Нахтігаль», який вишикувався між собором і митрополичою палатою. На розмову до митрополита Греко-католицької церкви Андея Шептицького пішов Ярослав Стецько, який дезінформував митрополита, повідомивши, що буде проголошення Української Держави, а митрополит запитав, чи це узгодили з іншими партіями, чи це лише оунівська справа, а Стецько обманув, сказавши, що контактують з іншими. Потім він написав лист до гетьмана Павла Скоропадського, до тодішнього керівництва УНР в діаспорі. Вони його підтримали, але йшлося про інші партії, які у цей момент не знали про проголошення. Тобто постфактум, намагалися виправити ситуацію. Митрополит благословив проголошення Української Держави і представником церкви на зборах призначив єпископа Йосифа Сліпого».
Оунівці подали митрополитові на підпис звернення, в якому віталось німецьку армію і висловлювалася підтримка уряду Ярослава Стецька. Кілька годин керівництво ОУН переконувало митрополита підписати звернення, бо, в іншому разі, якщо він не підтримає Українську Державу, то німецька влада теж не погодиться на це.
Глава УГКЦ Андрей Шептицький вимагав від нової встановленої влади однакового трактування для всіх мешканців, не дивлячись на національну і релігійну приналежність. А окрім українців, тут проживали поляки і євреї. Також Андрей Шептицький, можливо, і не знав про розкол в ОУН, бо це було в Кракові, який перебував під німецькою окупацією. Митрополит думав, що Галичина буде з Україною, натомість німці розділили українські землі на різні зони окупації і Галичина опинилася окремо. Збереглись спогади Івана Кедрина-Рудницького, який спілкувався на цю тему з митрополитом, і Тараса Бульби-Боровця. Митрополит Андрей Шептицький привітав Акт про відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, але згодом дуже гостро засудив у своїх пастирських посланнях вбивства, як засіб політичної боротьби.
Станом на кінець червня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1949 пам’яток культурної спадщини та 2576 об’єктів культурної інфраструктури.
Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 183 мають статус національного значення, 1570 — місцевого, 196 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 46 пам’яток культурної спадщини.
Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 356, Херсонській — 305, Одеській — 208, Донецькій — 225, Київській області та м. Києві — 295.
В червні унаслідок чергової російської атаки на Київ зазнав пошкоджень об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та один із найвизначніших духовних і культурних пам’яток України — Успенський собор Національний заповідник Києво-Печерська лавра, Кіностудія Довженка, музейний комплекс Mystetskyi Arsenal, Харківський художній музей, Дніпропетровський будинок органної та камерної музики та ін.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2576 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 540 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській і Запорізькій областях.
Міністерство культури України та його партнери продовжують спільно працювати над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.
Більше про цифри на сайті Мінкульту.
Днями у бібліотечному ресурсному центрі «Вікно в Америку» Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся показ документального фільму «PALYANYTSIA» від режисерів Кадіма Тарасова та Юлії Большинської.
Стрічка розповідає історію подорожі американських стріт-арт художників Бандита, Джонні та Трістана, які відвідали Україну в перші місяці війни.
Фільм повернув нас у 2022 рік – у той момент, коли світ перевернувся, але разом із тим народилася неймовірна сила єдності, якою так захоплювалися головні герої.
Перед переглядом глядачі послухали відеозвернення Катерини Тимченко, яка координувала роботу митців в Україні та стала однією з продюсерок проєкту. Вона розповіла про історію створення стрічки та враження іноземних художників від нашої держави.
За словами Катерини, фільм передусім спрямований на іноземну аудиторію, адже має на меті донести правду про реалії війни. Однак стрічка викликала великий інтерес й у нашого глядача.
Після показу в залі ще певний час панувала тиша. Тиша усвідомлення. Тиша вдячності людям, які силою мистецтва намагаються допомогти нашій державі.
Дякуємо всім, хто долучився до заходу!
Читати далі: Відбувся показ документального фільму «PALYANYTSIA»
Президент Володимир Зеленський з нагоди Дня Конституції України відзначив державними нагородами культурних діячів і медійників, серед яких письменники Любомир Дереш, Ігор Павлюк і Степан Процюк, журналістка Олександра Горчинська та фотограф Олександр Чекменьов. Відповідний указ оприлюднили на сайті Офісу президента.
У документі йдеться про відзначення «за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку».
Звання «Заслужений діяч мистецтв України» присвоїли письменникові Любомиру Дерешу. Таке саме звання отримали письменник, перекладач і провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Ігор Павлюк, письменник Степан Процюк, фотограф Олександр Чекменьов, художниця Олена Турянська, головний диригент Дніпровського академічного театру опери та балету Ігор Пучков і викладач Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Артем Вусик.
Орденом княгині Ольги III ступеня нагородили журналістку і членкиню громадської організації «Жінки в медіа» Олександру Горчинську (вона зокрема є авторкою спецпроєкту про ЛБТК+ літературу в Україні, що виходив на Читомо). Цю ж відзнаку отримали продюсерка Чернігівської регіональної дирекції Суспільного Ольга Конопацька-Плєхова, керівниця проєкту інформаційного агентства «Інтерфакс – Україна» Ольга Левкун, оглядачка «Укрінформу» Тетяна Пасова та провідна кореспондентка Запорізької регіональної дирекції Суспільного Карина Галунова.
Серед медійників орден «За заслуги» III ступеня також отримали позаштатний кореспондент Київського бюро «Радіо Свобода» Владислав Єсипенко, медіаекспертка громадської організації «Інститут масової інформації» Ірина Земляна, телеоператор 24 каналу Володимир Павлов і головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк. Медаллю «За працю і звитягу» нагородили шеф-редактора інтернет-видання «Блискавка» Антона Соколова.
Звання «Заслужений працівник культури України» присвоїли зокрема завідувачці ЕтноБібліотеки Ірині Соколовій та іншим.
Читати далі: Яких діячів культури Зеленський відзначив держнагородами
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека щиро дякує кандидату філологічних наук, доценту Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика Олександру Грищенку за цінний подарунок – книгу Віри Агеєвої «Проти культурної амнезії» (Віхола, 2026), передану до фонду бібліотеки.
Нове видання відомої української літературознавиці присвячене осмисленню національної пам’яті та її ролі у формуванні української ідентичності. На сторінках книги авторка розмірковує над українським досвідом боротьби за право пам’ятати власну історію, зберігати правду про минуле та протистояти нав’язуванню чужих наративів.
Через аналіз класичних і сучасних творів, історичних подій та культурних явищ Віра Агеєва переконливо доводить: пам’ять є не лише зв’язком поколінь, а й важливою умовою існування та розвитку нації. Особливу увагу дослідниця приділяє тим сторінкам історії, які сьогодні набувають нового звучання та допомагають українцям знаходити відповіді на виклики сучасності. Примірник містить автограф авторки та стане справжньою окрасою бібліотечної колекції.
Переконані, що книга стане корисною для науковців, викладачів, студентів, краєзнавців і всіх, хто цікавиться історією української культури, літератури та національної пам’яті.
Запрошуємо відвідати обласну наукову бібліотеку та ознайомитися з цим актуальним виданням!
«Як війна висушує сенси і серце, як голос перетворюється на німоту, як зелений сад життя осипається мертвим листям – про це «Гербарій». Інше звучання – втрата себе чи новий початок? Відповіді немає – лише спроба зрозуміти це.»
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека висловлює щиру подяку видавчині Ірині Гудим за подаровану збірку поезій Ольги Сквірської «Гербарій» (Миколаїв, 2026).
«Гербарій» – четверта поетична книга відомої миколаївської авторки, до якої увійшли вірші, написані протягом 2022-2026 років. Назва є символічною. Гербарій зазвичай зберігає висушені рослини, що нагадують про минулі пори року, пережиті миті та збережену пам’ять. Так само й поезії Ольги Сквірської фіксують емоції, думки та відчуття, народжені в непростий час. Вони стають своєрідними свідченнями прожитих днів, духовних пошуків і внутрішніх змін.
Видання стане цікавою знахідкою для поціновувачів сучасної української літератури, шанувальників поезії та всіх, хто прагне глибше осмислити духовний досвід українського суспільства в роки війни.
Запрошуємо вас, шановні читачі, завітати до нашої бібліотеки та ознайомитися!
26 червня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучилися до щорічної міської акції «Миколаївський диктант» до Дня Конституції України. Захід був організований Центральна бібліотека ім.М.Л. Кропивницького м.Миколаїв.
Цьогоріч текст диктанту присвячений 125-річчю Миколаївського зоопарку – одного з найстаріших зоопарків України, що є справжньою візитівкою нашого міста. Автором тексту став його директор Володимир Топчий.
Участь у «Миколаївському диктанті» стала чудовою нагодою не лише перевірити знання української мови, а й відчути єдність та ще раз надихнутися історією та здобутками рідного міста.
Читати далі: Бібліотека долучилися до щорічної міської акції «Миколаївський диктант»
Цікавитесь історією рідної країни XX століття, досліджуєте діяльність ОУН чи просто любите читати нон-фікшн літературу історичної тематики? Тоді книга Григорія Рія «Таємні місії ОУН. Міжнародна діяльність у часи Холодної війни» (Київ: Віхола, 2025) саме для вас.
На основі розсекречених архівів спецслужб України, США та Великої Британії автор розповідає про участь оунівців у західних антирадянських коаліціях, їхні зусилля здобути прихильність світу, приховані операції та залаштункову дипломатію, спрямовану на відновлення української державності.
«Це видання – одна з перших книжок, що демонструє справжній розмах цієї роботи. Йдеться і про публічну діяльність (політичні акції, інформаційні кампанії), і про таємну співпрацю із західними розвідками. Боротьба проти комунізму вписувалася в ширший контекст протистояння СРСР і Заходу в роки Холодної війни, однак головна мета – незалежність України – залишалася незмінною, попри нерішучість або обмежену підтримку з боку окремих союзників», – зауважує історик Володимир В’ятрович.
Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.
Запрошуємо до бібліотеки!
26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. Цю дату запровадила Організація Об'єднаних Націй, щоб нагадати: катування є тяжким злочином і не можуть бути виправдані за жодних обставин. Цього дня в різних країнах говорять про права людини, підтримують постраждалих та закликають до покарання винних.
Саме цього дня у 1987 році набула чинності Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
Пізніше, у грудні 1997 року, Генеральна Асамблея ООН офіційно проголосила 26 червня Міжнародним днем на підтримку жертв катувань. Мета була чіткою — сприяти викоріненню катувань у світі та підтримувати людей, які пережили цей злочин.
Вперше цей день відзначили у 1998 році. Тоді ООН закликала уряди, громадські організації та суспільство об'єднати зусилля у боротьбі проти катувань та допомагати постраждалим повертатися до нормального життя.
Попри міжнародні закони та численні угоди, катування досі залишаються проблемою для багатьох країн світу.
В ООН наголошують, що заборона катувань є абсолютною. Вона діє за будь-яких умов — під час війни, надзвичайного стану чи боротьби зі злочинністю. Жодні обставини не можуть бути виправданням для такого поводження з людиною.
26 червня, напередодні Дня Конституції України, на базі відділення денного перебування Заводського району Міського територіального центру соціального обслуговування відбулася зустріч-концерт «Країна нескорених» - спільна ініціатива Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та центру. В умовах повномасштабного вторгнення російських окупантів ми об`єднані, як ніколи. Адже не дозволяємо ворогові відбирати у нас те, що по праву належить нам й те, до чого ми йшли крізь роки.
Щиру любов до Батьківщини з давніх-давен українці висловлюють своєю творчістю – віршами та піснями. Протягом години у глядацькій залі панувала творча атмосфера, що наповнювала щирими емоціям та гордістю за свою країну.
Гостями концерту стали виконавці Народного вокального ансамблю української народної пісні «Берегиня» Херсонського обласного палацу культури (керівники - Катерина й Микола Логвиновські), який сьогодні функціонує на базі Миколаївської ОУНБ. У їхньому виконанні лунали українські народні пісні («Цвіте місяць, цвіте ясний», «Та косив батько, косив я», «За широким за Дніпром» та ін.). Концертмейстер ансамблю Юрій Дзінтарс виконав пісню «Соколята».
Не менш цікавим був й музичний блок колективу «Файні молодички» студентів Університету Третього віку Заводського району Миколаєва. Прозвучали як авторські пісні Тамари Городничої, так й давно відомі твори.
Захід подарував усім присутнім гарний настрій та ще раз нагадав про цінності, що об'єднують українців. Дякуємо усім артистам за створення теплої, святкової атмосфери.
25 червня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася презентація збірки «Бути жіночною під час війни – це мистецтво» письменниці, журналістки, членкині Національної спілки журналістів України Альони Мовчан.
Книга, що побачила світ цього року у видавництві «Олді+», об’єднала 21 історію жінок Херсона – міста, яке стало символом стійкості, мужності та незламності. Героїні видання різні за віком, професією, характером і життєвим досвідом, проте всіх їх єднає любов до рідного міста, вірність своїй справі та готовність залишатися поруч із людьми навіть тоді, коли війна випробовує на міцність кожен день. Це розповіді про силу й ніжність, про втрати й надію, про здатність берегти людяність у найтемніші часи та знаходити світло там, де його, здається, вже не залишилося.
На зустріч завітали представники наукової та культурної спільноти, викладачі закладів вищої освіти, бібліотечні фахівці, творча інтелігенція.
Під час презентації Альона Мовчан поділилася з присутніми історією створення книги, розповіла про пошук героїнь, особливості роботи над текстами. Модератор зустрічі – заступник директора Департаменту реалізації гуманітарної політики – начальник управління культури Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Ярьоменко ознайомив присутніх із структурою книги, розповів про героїнь та зачитав уривки, які особливо яскраво розкривають їхню внутрішню силу та незламність.
Теплою і щирою частиною заходу стало дарування примірників книги учасникам, які активно долучилися до розмови та відповіли на запитання авторки. На завершення усі охочі мали змогу поспілкуватися з Альоною Мовчан особисто, отримати автограф та зробити світлини на згадку.
Сьогодні такі книги мають особливу цінність. Вони не лише фіксують події воєнного часу, а й зберігають голоси людей, їхні переживання, мрії, страхи та перемоги. Саме з таких особистих історій формується жива пам’ять. Ці свідчення допомагають зрозуміти справжню ціну стійкості та нагадують, що сила людини часто проявляється не в гучних словах, а в щоденній праці, турботі про інших, вірності своїм переконанням і здатності залишатися собою попри всі випробування. Бути жіночною під час війни – це справді мистецтво. Мистецтво не втрачати віри, берегти красу людських стосунків, знаходити сили підтримувати інших і продовжувати творити майбутнє навіть тоді, коли навколо лунають звуки війни.
«Геометрія особистості» – таку назву мав майстер-клас, що відбувся 25 червня у межах проєкту «Майстерня психологічної саморегуляції засобами мистецтва» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Захід провела керівниця Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації, психологиня Юлія Фарафонова.
Майстер-клас був присвячений мистецтву самопізнання та навчанню навикам психологічної саморегуляції за допомогою взаємодії з геометричними фігурами.
Разом з Юлією Фарафоновою учасники здійснили захопливу подорож у власний внутрішній світ через мистецтво, творчість і самопізнання.
Присутні із задоволенням проходили тести, намагалися усвідомити як відгукується внутрішній світ та психологічний стан на ту чи іншу геометричну фігуру, малювали свій геометричний портрет та обмінювалася думками та ідеями. Майстер-клас допоміг учасникам краще зрозуміти себе, усвідомити особливості своєї особистості, навчитися ефективніше керувати емоційним станом та відкрити нові ресурси для особистісного розвитку.
На заході також виступила психологиня Ірина Безрукова, яка ознайомила з діяльністю Мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Фахівці цієї служби можуть прийти на допомогу, коли виникають конфліктні ситуації як у родині, так і взагалі міжособистісні.