Під час засідання розмовного клубу «СловоТворення» відкривали таємниці української ляльки-мотанки
22 липня розмовний клуб «СловоТворення» зібрав у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека шанувальників української мови та народних традицій. Темою зустрічі стала «Лялька-мотанка – символ чи оберіг».
Учасники дізналися про історію виникнення ляльки-мотанки, її символічне значення та роль у житті наших предків. Під час обговорення говорили про те, чому мотанку вважали оберегом, ознайомилися з особливостями сучасного мистецтва її створення та тим, як давні традиції знаходять нове звучання у творчості сучасних майстрів.
Присутні також поділилися власними спогадами, родинними традиціями й досвідом виготовлення мотанок. Учасники відкривали для себе народні назви ляльок залежно від їхнього призначення, поповнювали словниковий запас новою тематичною лексикою, а завершенням зустрічі став тематичний кросворд, що допоміг закріпити набуті знання.
Дякуємо всім за активність, щирі емоції та цікаве спілкування!
Наступна зустріч клубу відбудеться 29 липня.
Запрошуємо всіх, хто прагне вдосконалювати українську мову, відкривати для себе нові знання та проводити час у колі однодумців!
Щороку 17 липня у всьому світі відзначається Всесвітній день міжнародного правосуддя. Цей день було засновано у якості підтримки роботи Міжнародного кримінального суду.
Це сталося, коли 120 держав у Римі прийняли статут. Він був відомий як Римський статут Міжнародного кримінального суду. Усі країни, які погодилися прийняти статут, прийняли юрисдикцію МНС щодо кримінального переслідування дуже тяжких злочинів. Ідея полягала не в тому, щоб МКС замінив національні суди, а він може втручатися лише тоді, коли країна не може або не проводить розслідування та не притягує до відповідальності винних осіб.
Мета цього дня – об’єднати всіх, хто хоче підтримати справедливість, а також просувати права жертв. Це могло б допомогти запобігти серйозним злочинам і тим, хто ставить під загрозу мир, безпеку та добробут світу.
Щороку люди у всьому світі використовують цей день для проведення заходів із просування міжнародного кримінального правосуддя, особливо підтримки Міжнародного кримінального суду.
Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта (https://osvita.diia.gov.ua/) «Електронний підпис» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-signature).
Цей освітній серіал розповість, що таке електронний підпис, чому він корисний, як його оформити і безпечно зберігати. Більше не потрібно кудись йти та підписувати документи наживо – електронний підпис дозволяє робити це за секунди з комп’ютера та ґаджетів. Перегляньте серіал і дізнайтесь, як його отримати, які бувають електронні підписи та як ним користуватись. Навчіться проходити ідентифікацію електронним підписом, щоб оформлювати ФОП за кілька секунд, замовляти послуги для водіїв, мати доступ до своєї медичної картки онлайн чи отримувати витяг з земельного кадастру. Електронний підпис важливо правильно зберігати – але і на це в серіалі є інструкція. Отримайте ключ до цифрового світу!
Освітній серіал є проєктом Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Складається з 7 серій та фінального тесту.
Користуйтеся з користю!
Сьогодні українці відзначають День Української Державності — свято, що утверджує тяглість української державницької традиції та нагадує: українська нація має глибоке історичне коріння, власну ідентичність, мову, культуру та незламне прагнення до свободи.
Досвід минулих століть показав, що своя держава — це єдиний спосіб забезпечення фізичного існування і запорука стабільного розвитку та єдності нації. Впродовж усього свого історичного шляху український народ завжди виявляв бажання і чин здобути Українську Самостійну Соборну Державу.
Дата цього свята — 15 липня — пов'язана з днем пам’яті князя Володимира Великого, правителя Київської Русі, який у 988 році охрестив державу та заклав основи централізованого управління. Саме Київська Русь є однією з перших форм української державності, що була визнана на міжнародному рівні у X столітті.
День Української Державності був започаткований указом Президента України у 2021 році та вперше офіційно відзначений у 2022-му — вже під час повномасштабної війни.
Сьогодні українська державність борониться на фронті, в дипломатичних переговорах, у роботі громад, у відбудові країни, у кожному кроці до членства в ЄС і НАТО. Вона жива, сильна та незламна, бо стоїть на фундаменті нашої історичної пам’яті та національної гідності.
Ми пишаємося своїм минулим, працюємо заради майбутнього та захищаємо свою державу — не як абстракцію, а як дім для мільйонів вільних людей.
З Днем Української Державності!
15 липня 1892 року – у м. Зборів на Тернопільщині народилася Мілена Рудницька, журналістка, письменниця, учителька середніх шкіл, ідеолог жіночого руху Західної України, голова центральної управи Союзу Українок, Світового Союзу Українок, політичної жіночої організації «Дружина Княгині Ольги», діячка УНДО, посол до польського Сейму, громадська діячка на еміграції.
Отримала освіту у Львівському та Віденському університетах за фахом педагога філософії та математики. Працювала над матеріалами дисертації "Математичні основи естетики Ренесансу".
За її головування “Союз Українок” розрісся до 100 тисяч учасниць. Вона організувала Український жіночий конгрес в Станиславові (Івано-Франківськ), очолила Світовий Союз Українок. Була редакторкою двотижневика «Жінка», часопису «Жіночий вістник», учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з’їздах, посол до польського сейму.
Упродовж семи років із 1928-ого до 1935-ого була послом до Польського сейму, де постійно виступала на захист прав українців. Відважно критикувала польську владу за переслідування української культури.
Саме Мілена домоглася того, щоб питання Великого Голоду було винесено на розгляд Ліги Націй (попередниці ООН) у Женеві.
Вона особисто зустрічалася з президентом Ліги Націй та провідними європейськими політиками, демонструючи докази геноциду.
Мілена була запеклим ворогом ідеї, що жінка має займатися лише «кухнею та дітьми». Вона вважала, що українська жінка має бути політично освіченою, адже саме на її плечах тримається виховання майбутніх поколінь. Вона боролася проти русифікації та польського тиску, наголошуючи: без національної пам'яті ми перетворимося на масу, якою легко керувати будь-якому диктатору.
Після окупації Західної України совєтами у 1939-му Мілена була змушена тікати. У списках НКВД вона значилася як один із найнебезпечніших ворогів режиму. В еміграції вона продовжувала писати, аналізувати та боротися. Її книга «Західна Україна під більшовиками» стала одним із перших чесних свідчень про те, що таке совєцька окупація насправді.
«Ми не маємо права мовчати, поки наш народ нищать голодом і терором. Наше мовчання — це співучасть у злочині».
Збереження історичної пам'яті сьогодні неможливе без сучасних цифрових технологій. Саме цій важливій темі був присвячений Регіональний форум «Цифровий літопис спротиву Миколаївщини. Об'єднуємо зусилля архівів, громад та технологій задля збереження історії», який відбувся 14 липня.
До участі у форумі долучилися начальниця Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Олена БУБЕРЕНКО, очільниця Миколаївський обласний краєзнавчий музей Катерина БАРБАЯНОВА, заступниця директорки Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека Наталія МОІСЄЄВА та інші представники галузі.
Про досягнення та перспективи цифрової трансформації Миколаївщини розповіли заступник голови Миколаївська обласна державна адміністрація з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації В'ячеслав БАЗАРЕНКО та начальник Управління цифрової трансформації Миколаївської ОВА Дмитро ГАВРИЛЯК, директор Державний архів Миколаївської області Наталія КОЛЕСНИК та інші.
Слова підтримки Миколаївщині також висловив керівник Офісу Посольства Данії у Миколаєві Якоб Торрільд ХАНСЕН, який вкотре підтвердив готовність міжнародних партнерів допомагати регіону у впровадженні важливих цифрових ініціатив.
Особливу увагу учасники приділили створенню цифрових колекцій документів, що об'єднають матеріали архівів, соціальних мереж, сторінок територіальних громад, органів влади та місцевих медіа. Такий підхід допоможе оперативно фіксувати події сьогодення, зберігати свідчення російської агресії проти України та формувати правдивий цифровий літопис спротиву Миколаївщини. Адже кожен збережений документ, світлина чи свідчення — це не лише пам'ять про сьогодення, а й важливий внесок у збереження історичної правди для майбутніх поколінь.
Зазначимо, що заклади культури теж активно впроваджують цифрові технології у свою діяльність, зокрема через масштабне оцифрування книжкових фондів та музейних колекцій, тому стратегічне партнерство з архівом задля оцифрування документальної спадщини є одним із пріоритетних напрямів роботи.